РАХУНОК ЗА ПРАЦЮ

     Якось під вечір, коли мама поралася на кухні, до неї підійшов одинадцятилітній син з аркушем паперу в руках.

     Прибравши вигляду офіційної особи, хлопчик подав списаний лист мамі. Витерши руки в фартух, мама почала читати:

     РАХУНОК ЗА МОЮ ПРАЦЮ:

За замітання подвір'я - 5 грн.

За порядок у моїй кімнаті -10 грн.

За купівлю молока - 1 грн.

Догляд за сестричкою (три полудні) -15 грн.

За дворазове отримання найвищої оцінки- 10 грн.

За винесення сміття щовечора - 7 грн.

Разом - 48 грн.

     Закінчивши читати, мама лагідно глянула на сина, її заполонили спогади. Вона взяла ручку і на зворотньому боці аркуша написала:

За те, що носила тебе у своєму лоні 9 місяців — 0 грн.

За всі ночі, які провела коло твого ліжечка, коли ти був хворий - 0 грн.

За ті всі хвилини, коли заспокоювала і втішала тебе, аби не сумував - 0 грн.

За всі сльози, що витирала з твоїх очей - 0 грн.

За все, чого тебе вчила кожного дня - 0 грн.

За всі сніданки, обіди, підвечірки і вечері  - 0 грн.

За життя, котре присвячую тобі кожного дня - 0 грн.

Разом - 0 грн.

     Закінчивши писати, мама, ніжно посміхаючись, подала листок синові.

     Хлопчик уважно прочитав написане, і дві великі сльози покотилися по його щоках. Він перегорнув листок і на своєму рахунку написав: "Заплачено", потім обхопив маму за шию і притулився, ховаючи обличчя.  

 

 Коли в особистих і родинних стосунках починають з'являтися розрахунки, все закінчується недобре.   

     Любов — безрозрахункова, інакше її не існує.